Розрив аневризми черевної аорти: лікування сучасним методом EVAR

Аневризма черевної аорти може роками не викликати жодних симптомів. Саме тому багато людей навіть не підозрюють про її існування до випадкового обстеження або появи небезпечних ускладнень. Найбільшу загрозу становить розрив аневризми — стан, що потребує негайної медичної допомоги.

Водночас сучасна судинна хірургія дозволяє виявляти аневризму ще на ранніх стадіях і лікувати її менш травматичними методами, одним із яких є ендоваскулярне лікування аневризми (EVAR). Детальніше про цей метод розповідаємо нижче у статті.

Аневризма черевної аорти — чому це небезпечний стан

Аневризма черевної аорти — це патологічне розширення найбільшої артерії організму в її черевному відділі. Через ослаблення стінки аорти її ділянка поступово розширюється, а зі збільшенням розміру зростає ризик ускладнень. Саме тому цей діагноз потребує регулярного спостереження та, за наявності показань, своєчасного лікування.

Особливість захворювання полягає в тому, що аневризма аорти часто тривалий час не спричиняє жодних скарг. У багатьох випадках її виявляють випадково під час ультразвукового дослідження або комп’ютерної томографії, виконаних з іншої причини.

Ризик розвитку аневризми підвищують вік, куріння, артеріальна гіпертензія, атеросклероз, спадкова схильність та деякі інші захворювання судин. Чим більшим стає аневризматичне розширення, тим вищою є ймовірність його розриву.

Аневризма черевної аорти: симптоми та коли потрібно звернутися до лікаря

На ранніх стадіях захворювання симптоми можуть бути відсутні. Проте, з мірою збільшення аневризми, деякі пацієнти відчувають постійний або періодичний біль у животі чи попереку, а також можуть помітити пульсацію в ділянці живота.

Якщо виникає раптовий сильний біль у животі або спині, різка слабкість, запаморочення, втрата свідомості чи ознаки шоку, це може свідчити про розрив аневризми. У такій ситуації необхідно негайно викликати швидку медичну допомогу, адже рахунок може йти на хвилини.

Для підтвердження діагнозу найчастіше використовують ультразвукове дослідження аорти. Якщо планується лікування, додатково проводять КТ-ангіографію, яка дозволяє точно оцінити розміри аневризми, її розташування та анатомічні особливості судин перед вибором методу лікування.

EVAR — сучасне ендоваскулярне лікування аневризми

Якщо аневризма досягає розміру, за якого зростає ризик її розриву, або вже виникає загроза для життя пацієнта, лікарі рекомендують оперативне лікування.Одним із сучасних методів є ендоваскулярне лікування аневризми (EVAR). Це малоінвазивна процедура, під час якої лікарі отримують доступ до аорти через невеликі проколи в паховій ділянці, без великого розрізу живота. Завдяки цьому втручанню воно є менш травматичним для пацієнта, а відновлення після нього зазвичай відбувається швидше.

Під контролем рентгенівського обладнання судинний хірург доставляє до ділянки аневризми стент-графт — спеціальний внутрішньосудинний протез, який встановлюють всередині аорти. Після розкриття він створює новий шлях для кровотоку, ізолюючи аневризму від тиску крові та значно знижуючи ризик її розриву.

Саме тому стент-графт при аневризмі аорти є ключовим елементом EVAR. На відміну від відкритої операції, такий метод зазвичай супроводжується меншою крововтратою, швидшим відновленням і коротшим перебуванням у стаціонарі. Водночас можливість виконання EVAR залежить від анатомічних особливостей аневризми, тому остаточне рішення щодо методу лікування приймає судинний хірург після детального обстеження.

Чи всім пацієнтам з аневризмою потрібен EVAR?

Не кожна аневризма черевної аорти потребує негайного оперативного лікування. Рішення про проведення EVAR або іншого методу лікування залежить від розміру аневризми, швидкості її росту, наявності симптомів та особливостей будови судин. У деяких випадках лікар може рекомендувати регулярне спостереження та контрольні обстеження, якщо ризик розриву залишається невисоким. Після комплексного обстеження судинний хірург визначає, який підхід буде найбезпечнішим і найефективнішим для конкретного пацієнта.

Чому після EVAR важливе регулярне спостереження

Лікування не завершується після встановлення стент-графта. Для контролю його положення та ефективності пацієнтам необхідно проходити регулярні контрольні обстеження, найчастіше за допомогою КТ-ангіографії або ультразвукового дослідження.

Одним із можливих ускладнень після EVAR є ендолік — ситуація, коли кров продовжує потрапляти до аневризматичного мішка поза встановленим стент-графтом. У більшості випадків такий стан виявляють саме під час планових обстежень, що дає змогу своєчасно визначити подальшу тактику лікування та запобігти розвитку складних наслідків.

Регулярне спостереження після EVAR дозволяє контролювати роботу стент-графта, своєчасно виявляти можливі зміни та за потреби коригувати лікування. Водночас вирішальне значення має рання діагностика. Оскільки аневризма черевної аорти часто тривалий час не викликає симптомів, своєчасне обстеження пацієнтів із груп ризику допомагає виявити захворювання до розвитку розриву та провести лікування в плановому порядку.