Захворювання крові: симптоми, діагностика та поширені міфи

Я працюю в Національному інституті раку понад 5 років. Займаюся лікуванням лімфом, хронічних лімфолейкозів, множинної мієломи — тобто загальною хіміотерапією та супровідною терапією для таких пацієнтів. Хочу поділитися тим, з чим стикаюся щодня, — можливо, це допоможе комусь із вас швидше звернутися по допомогу, а не гаяти час.

Дефіцити, БАДи й самолікування

Проблема, яку я бачу постійно: є Threads, є Instagram, де є купа неперевіреної інформації — і кожен починає шукати в собі якийсь дефіцит. Замість того, щоб здати аналіз на феритин чи фолати в лабораторії (а це, погоджуся, недешево), люди за рекомендаціями з соцмереж починають приймати БАДи наосліп. Минають 3–4 місяці, ефекту нуль — або він є, але короткочасний. Причина при цьому нікуди не зникає, бо її ніхто й не шукав.

Зрештою людина звертається до сімейного лікаря, і починає прийом препаратів заліза — знову ж таки, без розуміння причини. І тут проблема не тільки в пацієнтах: сімейні лікарі різні, і не завжди вистачає часу й ресурсів, щоб розбиратися в першопричинах. Якщо загальний аналіз крові в межах норми, а феритин, скажімо, 20, найчастіше почуєте: «попий залізо, приходь через 2–3 місяці». А от чому феритин 20, а не 100, — це вже питання, яким рідко хтось займається.

Чому це важливо? Тому що від стану пацієнта й характеру скарг залежить, який спектр обстеження ми обираємо. Ми фізично не можемо одразу зробити все можливе, тож починаємо з найпростішого і найважливішого: загальний аналіз крові, панель анемії, враховуємо вік, стать і вираженість скарг. Період від перших скарг до звернення до профільного спеціаліста часто розтягується на 2–3 місяці, а іноді й довше. І це вже час, який ми могли б займатися лікуванням.

Феритин і гемоглобін — чому це не одне й те саме

Часто низький феритин і низький гемоглобін плутають, хоча симптоматично вони можуть виглядати однаково. Річ у тім, що феритин — це депо заліза. Воно поступово вичерпується, але кістковий мозок компенсаторно підтримує нормальний рівень гемоглобіну, тому місяцями людина може не відчувати жодних скарг. Саме тому низький феритин при нормальному гемоглобіні — досить поширена ситуація, що свідчить про виснаження запасів заліза ще до розвитку залізодефіцитної анемії. Тому важливо оцінювати не лише гемоглобін, а й феритин та інші показники обміну заліза.

Коли анемія — це сигнал про щось серйозніше

Блідість шкіри, постійна слабкість, швидка втомлюваність і задишка навіть під час підйому на 3-й поверх — це поширені симптоми анемії. У такому разі гемоглобін в аналізі може бути вже в межах 80–90, і пацієнта необхідно дообстежити: загальний аналіз крові, біохімія, панель анемії з фолатами, вітаміном В12, феритином, насиченням трансферину. Враховуємо вік, супутні захворювання — гепатити, ВІЛ, декомпенсовані стани. Тому моя порада проста: щорічно здавайте загальний аналіз крові та аналіз сечі.

Фізична активність важлива навіть під час лікування

Будь-яке фізичне навантаження, навіть звичайна ходьба, — це значний внесок у здоров’я, незалежно від стадії лікування чи того, чи пацієнт уже в ремісії. М’язи мають працювати, трофіка судин, особливо нижніх кінцівок, має постійно підтримуватися. Тромбоемболії — дуже часте ускладнення, і якщо ми бачимо високий рівень тромбоцитів, профілактично призначаємо антикоагулянтну терапію. Але лежати й чекати, поки набряк сам собою минеться, — так не можна. Тут часто підключається психологія: «мені себе шкода». І це важливо усвідомити — часто людина не тому не ходить, що не може, а тому, що дозволяє собі це почуття жалю до себе. А коли починаєш ходити — це покращує й психологічний стан. Тому раджу навіть під час лікування — мінімальні прогулянки, присідання, 5–7 хвилин звичайної гімнастики.

Ожиріння і онкологічні ризики

Доведено, що близько 13 видів онкологічних захворювань пов’язані з ожирінням. Механізм такий: жирова тканина, особливо вісцеральна (частіше у чоловіків), постійно окислюється, і наша імунна система сприймає ці накопичення як агресора. Макрофаги атакують ці ділянки, запускається каскад запальних реакцій, і з часом — не за день чи два, а за місяці — цей баланс порушується. Тому регуляція імунної та ендокринної систем має постійно працювати, а збалансоване харчування — це і є профілактика.

Відповідно, схуднення знижує ризик напряму. Бачив чимало пацієнтів, які під час терапії скидали 10 кг, і це помітно полегшувало дихання та рух.

Куріння: ризики не лише від нікотину

Так, дійсно, це саме нікотин викликає залежність. Проте головна небезпека — у продуктах горіння, а їх у тютюновому димі понад 7 тисяч сполук. Тому рак легень трапляється не тільки в курців, хоча в них ризик на порядки вищий — особливо зараз, з огляду на війну та поширення куріння серед військових. Це стосується й жінок — рак молочної залози та рак ендометрія на перших місцях.

У моїй практиці нерідко бачу пацієнтів, які продовжують курити навіть під час активної терапії — по дві пачки на день. Особливо це поширено серед ветеранів. При цьому мало хто навіть намагається знизити дозу. Це відчутно погіршує перебіг лікування та період реабілітації.

Кинути одразу не всім під силу навіть, якщо маєш онкологічний діагноз. Тож, як і у випадку з алкоголем, я пропоную пацієнтам відмолятись від шкідливих звичок поступово. У випадку з курінням – шукати альтернативи: наприклад, є нікотинові паучі (нікотинові саше без горіння).

За аналізом крові, до речі, часто можна здогадатися, що людина курить, навіть без прямого запитання: у курців зазвичай підвищений гематокрит через зневоднення, можуть бути підвищені тромбоцити, і майже завжди супутня неконтрольована артеріальна гіпертензія — просто тому, що людина через підвищену в’язкість крові не відчуває підвищеного тиску.

Що стосується встановленого онкологічного діагнозу — так, кидати курити варто в будь-якому разі, адже це має вирішальне значення для перебігу лікування.

Репродуктивне здоров’я та лікування

За останні роки помітно, що онкологічні захворювання «молодшають» — переважна більшість моїх пацієнтів — це люди віком приблизно від 30 років, чоловіків і жінок приблизно порівну, хоча серед стаціонарних пацієнтів жінок дещо більше. Це одне з найделікатніших питань, з якими я працюю, особливо коли йдеться про молодих пацієнток. Відтермінування початку терапії можливе приблизно на три місяці, і за цей час ми рекомендуємо заморозити яйцеклітини до початку лікування. Хіміотерапія пригнічує репродуктивну функцію, тому якщо стадія й перебіг захворювання дозволяють, намагаємося відтермінувати початок терапії саме заради цього. Були навіть випадки, коли пацієнтка була вагітна, і ми дочекалися пологів, перш ніж розпочати курс лікування. Якщо ж жінка вже пройшла лікування, шанси на природну вагітність надалі приблизно 50 на 50 — залежно від віку та стану репродуктивної функції на момент початку терапії.

Що для мене головний інструмент діагностики

Насамперед — розмова з пацієнтом, анамнез. У 90% випадків уважна розмова дозволяє зрозуміти багато без зайвого дообстеження, бо через хронічний стрес люди часто самонакручують себе, начитавшись в інтернеті. Другий інструмент — звичайний аналіз крові. Розмова з пацієнтом може тривати 30–40 хвилин, і паралельно чекає черга, але саме на цьому базується наша робота.

Не варто боятися консультації онкогематолога — рання діагностика значно підвищує ефективність лікування.

80–85% моїх пацієнтів досягають результату. При лімфомі Ходжкіна вже за 2 місяці можна говорити про ремісію, а при терапії раз на 2 тижні клінічний результат — зникнення пітливості, зменшення лімфовузлів — видно вже за місяць.

Держава сьогодні забезпечує терапію приблизно на 90%. Є відкритий сайт https://eliky.in.ua/, де можна цілодобово перевірити наявність препаратів по всій Україні. У нашому закладі є й власна відкрита аптека. Не покривається державою приблизно 10%.

Хочу, щоб кожен, хто це читає, зрозумів головне: ваше здоров’я — у ваших руках. Тільки ви можете зробити перший крок — звернутися до спеціаліста, пройти обстеження. Лікар буде поруч із вами до самого одужання, але рішення почати діяти — за вами. Хворіти — це нормально, лікарі теж хворіють. Це займе певний час, але мета в нас із вами спільна — ваше одужання.